Іду до школи: програма підготовки.

https://childdevelop.com.ua/articles/school-prep/6003/

Знайти «ключик» до кожної дитини — найважливіша 

річ у вихованні!

ШАНОВНІ БАТЬКИ!

1. Найважливіше для дітей - це увага їх батьків. Приділяйте більше часу для спілкування з дитиною. Вислуховуйте її розповіді про школу, задавайте уточнюючі запитання. І пам'ятайте: те, що здається вам не дуже важливим, для вашого сина чи доньки може виявитися найбільш хвилюючою подією за весь день! Якщо дитина побачить ваш інтерес до її справ і турбот, вона обов'язково відчує вашу підтримку. Слухаючи її уважно, ви зможете зрозуміти, в чому малюкові потрібна ваша допомога, про що слід поговорити з учителем, що реально відбувається з дитиною  у школі.

2. Зустрічайтися з учителями, з класом знайомтеся, з навчальною ситуацією і шкільними правилами, будьте ближчими до школи разом з вашим першокласником. Ваше позитивне ставлення до школи і вчителів полегшить дитині період адаптації.

3. Помічайте все, навіть найменші досягнення вашої дитини, відзначайте їх, стимулюючи її впевненість у собі, у своїх силах і можливостях.

4. Оцінюйте не дитину, а її вчинки і дії.

5. Не вимагайте занадто багато, особливо в перші місяці навчання.

6. Пам'ятайте, що школярем стала ваша дитина, а не ви. Підтримуйте самостійність дитини при виконанні домашніх завдань. Це не означає, що допомагати йому взагалі не потрібно, однак відразу позначте для себе межі вашої допомоги і поступово зменшуйте їх.

7. Будьте уважні до змін настрою дитини, намагайтеся зрозуміти, з чим вони пов'язані.

8. Розмовляючи про невдачі, помічайте, що вони тимчасові, підтримуйте активність дитини в подоланні різних труднощів.

Необхідно зауважити, що діти, які мають проблеми зі здоров'ям, швидше стомлюються, працездатність їх знижена, навчальне навантаження для них є занадто важким. Такі діти потребують особливого підходу та уваги дорослих. Крім перерахованих вище рекомендацій, їм необхідно в більшій мірі знизити психологічне навантаження наступними діями:

- забезпечте перебування дитини у другій половині дня в домашніх умовах, а не в групі продовженого дня, з включенням до її режиму денного сну (або просто пасивного відпочинку);

- знаходьте час для щоденних прогулянок дитини на свіжому повітрі, а також потурбуйтеся про тривалий нічному сон (не менше 10-11 годин);

- не скупіться на позитивні почуття по відношенню до таких дітей, вони найбільш чутливі до любові, поваги, уваги та підтримки дорослих.

Рекомендації батькам з розвитку обдарованої дитини

Відповідайте на запитання дитини терпляче і чесно.

- Сприймайте питання і вислови дитини серйозно.

- Організуйте дитині кімнату чи куточок винятково для її справ.

- Зробіть стенд, де дитина може показувати свої роботи.

- Не сваріть дитину за безлад на столі, якщо це пов'язано з її творчим процесом.

- Покажіть дитині, що її люблять і приймають безумовно, тобто таким, який він є, а не за успіхи і досягнення.

- Доручайте своїй дитині посильні справи і турботи.

- Допоможіть їй будувати свої власні плани і ухвалювати рішення.

- Допомагайте дитині поліпшувати результати її роботи.

- Беріть вашу дитину в поїздки по цікавих місцях.

- Допомагайте дитині спілкуватися з дітьми з різних культурних шарів.

- Не порівнюйте свою дитину з іншими, указуючи при цьому на її недоліки.

- Не принижуйте свою дитину, не давайте їй відчути, що вона чимось гірше за вас.

- Привчайте вашу дитини мислити самостійно.

- Забезпечуйте дитину книгами, іграми та іншими потрібними їй речами для його улюблених занять.

- Спонукайте дитину придумувати історії і фантазувати. Робіть це разом з нею.

- Привчайте її до регулярного читання з малих років.

- З увагою ставитеся до її потреб.

- Кожен день знаходите час, щоб побути з дитиною наодинці.

- Долучайте дитину в спільне обговорення загальних сімейних справ.

- Не дражніть дитину за помилки.

- Хваліть за будь-які успіхи.

- Навчайте її спілкуватися з дорослими будь-якого віку.

- Розробляйте практичні експерименти, що допомагають дитині більше дізнаватися.

- Не забороняйте дитині грати зі всяким "мотлохом" - це стимулює її уяву.

- Спонукайте дитину знаходити проблему і потім розв'язувати їх.

- Хваліть дитину тільки за конкретні успіхи і вчинки і робіть це щиро.

- Будьте чесними в оцінці своїх почуттів до дитини.

- Не обмежуйте коло тем, обговорюваних з дитиною.

- Давайте дитині можливість самостійно приймати рішення і відповідальність за них.

- Допомагайте дитині стати особистістю.

- Допомагайте дитині знаходити варті уваги телепрограми і радіопередачі.

- Розвивайте в дитині позитивне сприйняття її здібностей.

- Заохочуйте в дитині максимальну незалежність від дорослих.

- Вірте в здоровий глузд вашої дитини і довіряйте їй.

- Ніколи не ігноруйте невдачи дитини, кажучи їй: «Я цього теж не вмію».

- Віддавайте перевагу, щоб основну частину роботи, за яку взялася ваша дитина, вона виконувала самостійно, навіть якщо ви не впевнені в позитивному кінцевому результаті.

- Ведіть щоденник спостережень за розвитком вашої дитини й аналізуйте процес розвитку.

Рекомендації батькам гіперактивних дітей

• У своїх відносинах із дитиною дотримуйтеся «позитивної моделі». Хваліть її в кожному випадку, коли вона цього заслужила, підкреслюйте успіхи. Це допоможе зміцнити в дитині впевненість у власних силах.

• Уникайте повторень слів «ні» і «не можна».

• Говоріть стримано, спокійно і м’яко.

• Давайте дитині тільки одне завдання на певний відрізок часу, щоб вона могла його завершити.

• Для підкріплення усних інструкцій використовуйте зорову стимуляцію.

• Заохочуйте дитину до всіх видів діяльності, що вимагають концентрації уваги.

• Підтримуйте вдома чіткий розпорядок дня.

• Уникайте (по можливості) скупчень людей. Ці скупчення чинять на дитину надмірно стимулюючий вплив.

• Під час ігор обмежуйте дитину тільки одним партнером. Уникайте неспокійних, гучних приятелів. Оберігайте дитину від стомлення, оскільки воно призводить до зниження самоконтролю і наростання гіперактивності. Давайте дитині можливість витрачати надлишкову енергію.

Рекомендації батькам по корекції тривожності дітей

У роботі з такими дітьми необхідно:

• Постійно підбадьорювати, заохочувати, демонструвати впевненість у їхньому успіху, у їхніх можливостях.

• Виховувати правильне ставлення до результатів своєї діяльності. Опосередковано ставитися до власних успіхів, невдач, не боятися помилок, використовувати їх для розвитку діяльності.

• Формувати правильне ставлення до результатів діяльності інших дітей.

• Розвивати орієнтацію на спосіб діяльності.

• Розширювати і збагачувати навички спілкування з дорослими й однолітками, розвивати адекватне ставлення до оцінок і думок інших людей.

• Щоб перебороти скутість, потрібно допомагати дитині розслаблюватися, знімати напругу за допомогою рухливих ігор, музики, спортивних вправ, допоможе інсценізація етюдів.

• Не сваріть дитину за те, що вона посміла гніватися на вас, а навпаки, поставтеся до неї та до її обурення з розумінням і повагою.

• Тільки тоді, коли емоції згаснуть, розкажіть дитині про те, як ви переживали, коли вона виявляла свій гнів. Знайдіть разом із нею власну форму висловлювання претензій.

• Поспостерігайте за собою. Дуже часто ми самі виховуємо своє роздратування, терпимо його доти, доки воно не вибухне, як вулкан, яким уже не можна керувати. Набагато легше й корисніше вчасно помітити своє незадоволення і проявити його так, щоб не принизити дитину, не звинуватити, а просто виявити своє незадоволення.

Поради батькам із формування в дітей адекватної самооцінки

• Не оберігайте дитину від повсякденних справ, не прагніть вирішувати за неї всі проблеми, але і не перевантажуйте її тим, що їй непосильно. Нехай дитина виконує доступні їй завдання і одержує задоволення від зробленого.

• Не перехвалюйте дитини, але й не забувайте заохочувати її, коли вона цього заслуговує.

• Заохочуйтев дитині ініціативу. Нехай вона буде лідером усіх починань, але також покажіть, що інші можуть бути кращимиза неї.

• Не забувайте заохочувати інших у присутності дитини, підкресліть достоїнства іншого і покажіть, що ваша дитина також може досягти цього.

• Показуйте своїм прикладом адекватність ставлення до успіхів і невдач. Оцінюйте уголос свої можливості й результати.

• Не порівнюйте свою дитину з іншими дітьми. Порівнюйте її із самою собою  (якою вона була вчора, якою буде завтра).

Принципи спілкування з агресивними дітьми

• Пам'ятайте, що заборона й підвищення голосу – неефективніші способи подолання агресивності. Тільки зрозумівши причини агресивності і знявши їх, ви можете сподіватися, що агресивність дитини буде знижена.

• Дайте можливість вихлюпнути свою агресію, спрямувати її на інші об’єкти. Дозвольте їй побити подушку або розірвати «портрет» її ворога і ви побачите, що в реальному житті агресивність знизиться.

• Показуйте дитині особистий приклад ефективної поведінки. Не допускайте при ній вибухів гніву.

• Важливо, щоб дитина повсякчас почувала, що ви любите, цінуєте і приймаєте її. Не соромтеся зайвий раз її приголубити. Нехай вона бачить, що потрібна й важлива для вас.

Поради батькам конфліктних дітей

• Стримуйте прагнення дитини провокувати сварки з іншими. Треба звертати увагу на недоброзичливі погляди один на одного або бурмотіння собі під ніс. Звичайно, в усіх батьків бувають моменти, коли ніколи й неможливо контролювати дітей. І тоді найчастіше виникають «бурі».

• Не намагайтеся припинити сварку, обвинувативши іншу дитину в її виникненні і захищаючи свою. Намагайтеся об’єктивно розібратися в причинах її виникнення.

• Після конфлікту обговоріть з дитиною причини його виникнення, визначте неправильні дії вашої дитини, що призвели до конфлікту. Спробуйте знайти інші способи виходу з конфліктної ситуації.

• Не обговорюйте при дитині проблеми її поведінки. Вона може утвердитися в думці про те, що конфлікти неминучі, і буде продовжувати провокувати їх.

Рекомендації  батькам підлітків, схильних до правопорушень

1. Намагайтеся бути завжди позитивним прикладом для своєї дитини, законослухняним громадянином своєї країни.

2. З молодшого віку прищеплюйте дітям повагу до закону, прав людини.

3. Проявляйте витримку, терпіння під час спілкування з дитиною, обговорення його протиправних вчинків (дій).

4. Шляхом переконання, створення гідних та цікавих життєвих перспектив сприяйте виникненню у підлітків прагнення до законослухняності, вибору гідних друзів, дозвілля.

5. Відмовтеся від постійних повчань, не закріплюйте у підлітків негативної оцінки своїх учинків.

6. Не нав’язливо здійснюйте систематичний контроль за життєдіяльністю підлітка.

7. В процесі необхідного перевиховання змінюйте обставини в сім’ї, звичні форми поведінки, спілкування, контролю та інше з дитиною та поміж дорослими.

8. Сприяйте особистісному зростанню дитини.

9. Висловлюйте йому свою довіру, схвалюйте його досягнення, виробляйте вміння не тільки підкорятися, а й командувати.